Забезпечення якісної освіти впродовж життя. Реалізація цілі

На кінець 2008-09 навчального року в країні функціонувало 20,1 тис. загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі 13,7 тис. — у сільській місцевості, в яких навчаються 4,4 млн. учнів, у тому числі 1,5 млн. — у сільській місцевості. За останні роки впроваджуються навчальні заклади нового типу (дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад, ліцеї, гімназії, коледжі, колегіуми, академії, університети тощо).

Для порівняння:

На початок 2007 року в Україні функціонувало 20,4 тис. загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі 14,0 тис. – у сільській місцевості (68,7% від загальної кількості), у яких навчалися відповідно 4,93 млн. учнів та 1,72 млн. учнів. У 2006/2007 навчальному році розпочали навчання 387 тис. першокласників, що на 5 тис. менше, ніж у попередньому році, та на 211, 5 тис. менше, ніж у 2001 році. Зменшення кількості учнів обумовлено тенденцією скорочення народжуваності.

Оснащення загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів комп’ютерними комплексами в середньому в країні станом на на 1 червня 2009 року складає близько 95% (на 1 липня 2006 року - близько 65 відсотків; у 2005 році цей показник становив 57 відсотків).

З кожним роком зростає кількість дітей 6-річного віку, охоплених навчанням. Так, якщо у 2001/2002 навчальному році в 1 класі розпочали навчання 66% від загальної кількості дітей-шестирічок, то у 2006/2007 – близько 82%. Значна увага приділяється створенню умов для навчання обдарованої учнівської молоді – зростає кількість ліцеїв, гімназій та коледжів. Створюються та оновлюються навчально-виробнича база та комп’ютерні комплекси в професійно-технічних навчальних закладах.

До мережі Інтернет підключено майже 85 відсотків шкіл (у 2005 році було 15 відсотків; у 2006 - 40%). Лише у 2009 році за кошти державного і місцевих бюджетів має бути придбано близько 800 од. автобусів. Уперше в 2006 році придбано автобуси, спеціально обладнані для перевезення дітей-інвалідів. На сьогодні організовано підвозяться 9 з 10 учнів, що потребують підвезення.

Значна увага приділялася створенню умов для навчання обдарованої учнівської молоді. Впродовж 2008-2009 навчального року в середньому 66% учнів старшої школи охоплено профільним навчанням. У 2009 році 27 юних українських інтелектуали взяли участь у міжнародних олімпіадах з математики, фізики, хімії, біології та екології (у 2006 році -- 22), на яких вибороли 24 медалей різного ґатунку: 6 золотих, 7 срібних і 11 бронзових медалей та одну Почесну грамоту (у 2006 р. - 20).

У професійно-технічній освіті в 2008 році функціонувало 1037 ПТНЗ з кількістю учнів - 410,2 тис. осіб. Розроблено 115 проектів державних стандартів професійно-технічної освіти. Здійснюється робота щодо їх апробації у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ) та на виробництві. У 2006 р. до ПТНЗ було поставлено 494 навчально-комп'ютерні комплекси, це майже 8 тисяч комп'ютерів, половина з яких поставлена у ПТНЗ, розташованих у сільській місцевості. У 2008-09 роках доступ до мережі Інтернет було забезпечено у 95% ПТНЗ. Середній показник кількості учнів на 1 комп'ютер становить 13 осіб.

Підготовка робітничих кадрів в Україні здійснювалась за 530 професіями. Впроваджується Міжнародна академічна програма підготовки педагогів Intel "Teach To the Future" («Навчання для майбутнього»). Ця програма передбачає навчання педагогічних працівників ефективному використанню інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виробничому процесі в системі ПТО.

Понад 65 тис. дітей отримують допомогу щодо корекції вад розвитку.

Якість освіти значною мірою визначається знаннями в галузі інформаційних технологій. Особлива увага надається комп’ютеризації навчального процесу: Загалом оснащення загальноосвітніх навчальних закладів І–ІІІ ступенів комп’ютерними комплексами в середньому в країні збільшено з 54% у 2004 році до 73% – у 2006 році, обладнано комп’ютерними класами 65% шкіл, підключено до мережі Інтернет 40% шкіл (у 2005 році було 15%).

Українська вища освіта прагне досягти прозорості в оцінці якості вищої освіти на державному і міжнародному рівнях, більшої відповідності потребам молоді і вимогам ринку праці. Останні соцопитування свідчать – українці все більше пов`язують можливість отримати вищу освіту із матеріальним становищем сім`ї. Водночас відомо, що значна частина українських домогосподарств перебувають у фінансовій скруті. Тим не менше, кількість студентів в Україні стабільно зростає.

Пріоритетним напрямом розвитку вищої освіти України є її інтеграція у світовий та європейський освітній простір. Починаючи з 2005 року, створювалися необхідні передумови для приєднання вищої освіти України до Болонського процесу, який передбачав введення двоциклового навчання, запровадження кредитно-модульної системи, тестовий контроль якості навчання, розширення мобільності студентів.

Приєднання України у травні 2005 року до Болонського процесу зумовило важливі зміни у системі вищої освіти в Україні.

Запроваджено кредитно-модульну систему організації навчального процесу на перших курсах ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, підготовлено програми навчання (експериментальні навчальні плани), адаптовано до європейських вимог вищої освіти окремі документи (інформаційний пакет, академічна довідка, додаток до диплома).

Щодо доступності вищої освіти, то, можливо, проблему допоможе вирішити зовнішнє незалежне оцінювання. Вже з 2007 року вступ до вищих навчальних закладів здійснюватиметься саме за результатами оцінювання на рівних для всіх умовах. Звичайно, конкурсних змагань при цьому не уникнути, однак це буде конкурс сертифікатів, а не «гаманців». І такий спосіб оцінювання знань та вступу до вишів схвалюють переважна більшість і дітей, і батьків.

У 2008 році в Україні на кожні 10 тис. населення у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації навчалося 599 студентів (у 2005 році - 578 студентів). У порівнянні з 2007 роком цей показник зменшився на 7 осіб.

Нині мережа вищої освіти потребує подальших змін. Наприклад, мережа ВНЗ в Україні на 46 млн населення налічує 904 заклади всіх рівнів акредитації та форм власності, тоді як у розвинутих країнах з таким населенням їх кількість не перевищує і сотні.

За оцінками Міносвіти України, самих лише закладів ІІІ-ІV рівнів у нас 351, а наукові дослідження  проводяться лише в 164, не кажучи вже про те, скільки спеціальностей дублюється в такій кількості ВНЗ, після чого молоді спеціалісти не можуть працевлаштуватися.

Настав час переглянути мережу, критерієм якої має бути наукова складова, забезпечити відповідність мережі ВНЗ потребам економіки і суспільства.

В той час як модернізація економіки України у напрямі збільшення випуску продукції і товарів з високим ступенем переробки на основі сучасних технологій, створення сучасної інфраструктури обумовлює необхідність підвищення якості освіти впродовж життя.