23 липня, Київ: В 2000 році на Саміті Тисячоліття в Нью-Йорку голови держав та урядів 189 країн-членів ООН затвердили програму покращення рівня життя населення світу до 2015 року. Мова йде про скорочення масштабів голоду та злиднів, охорону материнства та дитинства, боротьбу з ВІЛ, малярією і туберкульозом, та багато іншого. Міністерство економіки України разом з Програмою розвитку ООН провели круглий стіл "Цілі розвитку Тисячоліття: прогрес на шляху до 2015 року та нові виклики" для того, щоб обговорити яких успіхів у виконанні Цілей досягла Україна та започаткувати процес перегляду конкретних завдань в межах Цілей розвитку тисячоліття та відповідних індикаторів відповідно до вимог сьогодення та з урахуванням прогнозованих тенденцій розвитку у посткризовий період в Україні.
Чи вдасться Україні виконати Цілі в галузі соціально-економічного розвитку? На думку учасників засідання круглого столу, впродовж останніх років (з 2000 року), з цілої низки напрямків, включно зі скороченням рівня абсолютної бідності, дитячої та материнської смертності, забезпеченням доступу до середньої шкільної освіти та участю в механізмах Кіотського протоколу, Україна зробила поступ вперед, хоча, разом з тим, багато чого ще лишається зробити. А саме: показники рівня відносної бідності населення практично лишаються без змін, різниця між тривалістю життя чоловіків та жінок постійно збільшується, відповідь на епідемії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, великою мірою, була малоефективною, а показники у природоохоронній сфері суттєво не покращилися, або навіть погіршилися.
Круглий стіл відбувся під головуванням Міністра економіки України Богдана Данилишина та Заступниці Постійного Представника ПРООН в Україні Йоанни Казани-Вишньовецької.
«На сьогодні питання обґрунтування вибору шляхів суспільно-політичного та економічного розвитку України є надзвичайно актуальними», - наголосив Міністр економіки України Богдан Данилишин.
При плануванні та здійсненні економічних та соціальних реформ, вважає Міністр, необхідно передбачати та оцінювати їх вплив на рівень життя населення та наслідки для майбутніх поколінь.
«Матриця завдань та індикаторів Цілей розвитку тисячоліття базується на концепції людського розвитку й охоплює довгостроковий горизонт досліджень та моніторингу рівня життя населення і якості наданих соціальних послуг», - зазначив Богдан Данилишин під час вступного слова.
Саме узгодженість людського, економічного та екологічного розвитку, за словами Міністра економіки, на якій базується концепція сталого розвитку, може забезпечити соціальний прогрес, який і визнає потреби кожної людини.
На думку заступниці Постійного Представника ПРООН в Україні Йоанни Казани-Вишньовецької, метою проведення процесу перегляду завдань та індикаторів ЦРТ в Україні є формування відповідних механізмів, які б показали якою є реальна ситуація щодо досягнення Цілей в Україні та розроблення нових програм задля того щоб повною мірою використати ті неповні шість років, які лишаються до 2015 року.
Звертаючись до учасників засідання, Йоанна Казана-Вишньовецька закликала провести процес оцінки не лише з точки зору аналітичного аналізу та статистичних даних, а з точки зору конкретних досягнень.
«Варто не просто визначити нові індикатори,- а годиться подолати бюрократичні бар'єри та усунути інституціональну інерцію, які перешкоджають досягненню Цілей в Україні. Без цього не можливо буде гарантувати досягнення українських ЦРТ. Настав час вимагати проведення ефективнішої роботи! Настав час вимагати справжнього політичного лідерства щодо досягнення Цілей розвитку тисячоліття в Україні»,- сказала Йоанна Казана-Вишньовецька.
Вона запевнила представників українського Уряду в тому, що ПРООН і надалі готова надавати всебічну підтримку в цій галузі.
Цю діяльність ПРООН впроваджує спільно з Мінекономіки в рамках проекту "Цілі розвитку тисячоліття в Україні".
Участь у заході взяли заступник Міністра економіки України Ірина Крючкова, Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова, представники Представництва ПРООН в Україні, ЮНІСЕФ, ВООЗ, ЮНЕЙДС, провідні фахівці центральних органів виконавчої влади, науковці та представники громадськості.
Учасники засідання погодилися, що перегляд завдань стратегічного документу Цілі розвитку тисячоліття та відповідних індикаторів відповідно до вимог часу та з урахуванням прогнозованих тенденцій розвитку у посткризовий період може слугувати пілотним проектом для підготовки інших стратегічних документів національного розвитку.
На думку учасників, для отримання повної підтримки в суспільстві виробленого стратегічного документу та забезпечення його життєздатності необхідно запровадити механізми врахування зворотного зв'язку та громадської думки на етапі перегляду цілей.
Для цього, за словами Богдана Данилишина, передбачається проведення низки круглих столів з детальним обговоренням можливостей та ризиків досягнення ЦРТ до 2015 року і виробленням відповідних рішень.
Міністерство економіки України як центральний орган виконавчої влади, що відповідає за розроблення і реалізацію економічної політики та стратегії, виступатиме координатором цієї роботи.
«Даний круглий стіл є першим кроком у процесі стратегічного планування розвитку у посткризовий період і присвячений питанням перегляду цілей, оновленню завдань та системи індикаторів», - підкреслив Данилишин.
Учасники погодилися, що наступне засідання відбудеться за два тижні, де експерти обговорюватимуть нові індикатори та методики аналізу Цілі 5 в Україні, а саме "Обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів".
Відтак, у цьому напрямі передбачається формування пакету стратегічних пріоритетів і завдань із залученням широкого кола експертів як державних, так і недержавних інституцій, аналіз державної політики (дослідження проблем і варіантів їх вирішення), розроблення механізмів впровадження державної політики, а також критеріїв оцінки її результативності тощо.
Міністр економіки висловив вдячність Програмі розвитку ООН за конкретну цільову підтримку та допомогу у проведенні економічних і соціальних реформ в Україні.
«З огляду на важливість досягнення ЦРТ Україною в умовах посткризового розвитку одним із стратегічних пріоритетів для Міністерства є продовження дії Проекту „Цілі Розвитку Тисячоліття", який успішно впроваджується Міністерством економіки України», - резюмував Богдан Данилишин.
Довідково: Україна приєдналася до Декларації Тисячоліття ООН у 2000 році. Декларація Тисячоліття була підписана Президентом України (разом з головами 189 держави світу) на Саміті Тисячоліття ООН і започаткувала процес досягнення світовою спільнотою визначених до 2015 року результатів в тих сферах, де нерівномірність глобального людського розвитку виявилася найгостріше.
Система Цілей розвитку тисячоліття (або ЦРТ), сформована на глобальному рівні, включає 8 цілей, 18 завдань розвитку і 48 індикаторів для кількісної оцінки прогресу на шляху досягнення цілей.
Серед них - боротьба з голодом і злиденністю, забезпечення доступу до освіти, досягнення гендерної рівності, зниження рівня материнської і дитячої смертності, скорочення розповсюдження СНІДу та інших важких захворювань, досягнення екологічної сталості, а також гармонізація зовнішньої допомоги для країн, що розвиваються. Це орієнтири розвитку на довгострокову перспективу, узагальнені і кількісно вимірювані.
У 2003 році Цілі розвитку тисячоліття були адаптовані на національному рівні вперше на пострадянському просторі. Одночасно запроваджено щорічний моніторинг виконання завдань ЦРТ.
У 2003 році Міністерство економіки України за сприяння Програми Розвитку ООН здійснило аналітичну, організаційну та узагальнюючу роботу з адаптації глобальних цілей на національному рівні. Наслідком цієї роботи став національний звіт „ЦРТ:Україна", який містить основні індикатори людського розвитку та сталого розвитку довкілля до 2015 року, узгоджені з прогнозними макроекономічними показниками.
Для України встановлені такі національні Цілі Розвитку
• Подолання бідності (Ціль 1);
• Забезпечення якісної освіти впродовж життя (Ціль 2);
• Сталий розвиток довкілля (Ціль 3);
• Поліпшення здоров'я матерів та зменшення дитячої смертності (Ціль 4);
• Обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів (Ціль 5);
• Забезпечення ґендерної рівності (Ціль 6).