16 листопада 2009 року -- Круглий стіл «Обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів» був проведений Міністерством економіки України спільно з Програмою розвитку ООН в Україні з метою визначення нових параметрів Цілей Розвитку Тисячоліття до 2015 року. Він перетворився на гостру дискусію фахівців, які вже не перший рік опікуються вирішенням численних і гострих проблем, напряму пов’язаних з цими недугами.

Головним завданням зустрічі її учасники визначили потребу розробки документу такого рівня, який став би базовим при підготовці українським урядом вагомих стратегічних документів, таких, як програма соціально-економічного розвитку держави тощо. І зазначили: дуже важливо визначити, наскільки реально досягти запропонованих до обговорення показників і що реально потрібно зробити для суттєвого зниження в країні захворюваності на ВІЛ/СНІД та туберкульоз.

Поки що відповідні показники не виглядають оптимістичними. За інформацією Лариси Бочкової, яка представляла Український центр профілактики та боротьби із СНІДом, якщо 2001 року на 100 тис. населення України було виявлено 14,2 ВІЛ-інфікованих, то 2008 року їх кількість сягнула 40,9. «Інша річ, що намітилися певні тенденції зменшення темпів приросту захворюваності». – зазначила вона.

Голова правління Міжнародної журналістської асоціації «Здоров’я без кордонів» Ігор Горбосенко впевнений, що гострі медичні проблеми, пов’язані з ВІЛ/СНІД та туберкульозом, неможливо вирішити без належних фінансових важелів. Свою думку він підкріпив посиланням на практику останніх трьох років, коли відбувалося хронічне недофінансування відповідних програм. За його інформацією, щорічно недораховувалося від 30 до 70 млн. грн. «Тому я пропоную, насамперед, внести розділ до завдання 6 про економічні критерії впливу держави. Щоб збільшити, з урахуванням інфляції, фінансування боротьби з туберкульозом та СНІДом, мінімум, на 20%. Інакше всі плани приречені на невдачу», - сказав він.

Колегу підтримав і голова Правління Фундації «Громадський рух «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко. Він наголосив: «Ми як громадська організація постійно вимагаємо від державних органів навіть не підвищення фінансування, а виконання того, що було закладено.

А голова Координаційної ради Всеукраїнської Мережі ЛЖВ Володимир Жовтяк взагалі запропонував перевірити цільове використання державних коштів, які виділяються на боротьбу з ВІЛ/СНІДом та туберкульозом. За його твердженням, Міністерство охорони здоров’я України закуповує медичні препарати за значно завищеними цінами. Володимир Жовтяк підкреслив: «Ми бачимо, що від однієї третини до половини коштів використовується не за призначенням».

Однак деякі інші учасники заходу питання щодо фінансування оцінили як механізм для досягнення визначених показників Цілей, між тим зустріч проводилася саме з метою обговорення таких даних. На думку Лариси Бочкової, «одним із основних показників може бути захворюваність. Це показник того, як ми впливаємо на вирішення проблем».

Завідувач відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України Ольга Балакірєва зауважила, що специфіка ситуації полягає в тому, що нам доводиться зважати на наявність одразу кількох пріоритетів. «Це і профілактика, в тому числі, серед груп ризику, і лікування, догляд і підтримка. Зараз наші показники цього не відображають, і тому слід розширити їх спектр. Вони мають відтворювати ті ключові моменти, від яких залежить зниження захворюваності. Зокрема, варто включити показник щодо споживачів ін’єкційних наркотиків», - запропонувала вона.

Учасники круглого столу висловили сумніви щодо реальності одного з основних завдань документу – зменшити захворюваність на ВІЛ/СНІД на 10% і на 10% - контингенту хворих на туберкульоз. «Ми зараз не зможемо запропонувати відсоток, на який реально буде зменшити захворюваність, напевне, це завдання має вирішити робоча група і експерти, які ввійдуть до неї», - зазначила координатор ЮНЕЙДС в Україні Ганна Шакарішвілі.

Питання створення спеціальних робочих груп щодо підготовки документів до наступного круглого столу неодноразово порушувалося під час зібрання. Було запропоновано створити дві таких групи – одна мала зосередитися на проблемах ВІЛ/СНІДу, а друга – на проблемах туберкульозу. Це дало б можливість прискорити їхню роботу, натомість обидві ці теми залишаться складовими єдиної Цілі Розвитку Тисячоліття.

Старший програмний менеджер Програми Розвитку ООН в Україні Катерина Рибальченко запропонувала фахівцям, які надалі опрацьовуватимуть документ, розглянути його в контексті глобальних підходів. А саме – врахувати ґендерний момент, а також особливості показників щодо сільської та міської місцевостей.

Ольга Балакірєва внесла й свою пропозицію: «Можливо, також буде доцільно виокремити й молодіжну вікову групу. Тому що йдеться про репродуктивну поведінку і вплив не лише на народжених дітей від ВІЛ-інфікованих матерів, але й про скорочення потенційно  ВІЛ-інфікованих вагітних».

Учасники круглого столу домовилися координувати свою подальшу роботу з опрацювання документу.

Додатково:

В 2000 році на Саміті Тисячоліття в Нью-Йорку лідери держав та керівники урядів 189 країн-членів ООН затвердили програму покращення рівня життя населення світу до 2015 року. Мова йде про скорочення масштабів голоду та злиднів, охорону материнства та дитинства, боротьбу з ВІЛ, малярією і туберкульозом, та багато іншого. Всі ці завдання стали відомі як «Цілі розвитку тисячоліття», за якими в 2003 році були визначено конкретні завдання та індикатори для моніторингу їх досягнення в Україні.

Тепер, коли до 2015 року лишається трохи більше 5 років, 23 липня 2009 року Міністерство економіки України разом з Програмою розвитку ООН започаткувати процес перегляду конкретних завдань в межах українських Цілей розвитку тисячоліття та відповідних індикаторів відповідно до вимог сьогодення та з урахуванням прогнозованих тенденцій розвитку у посткризовий період в Україні.

11 листопада 2009 року розпочалася серія "круглих столів" в Міністерстві економіки України. Ці засідання присвячуються кожній із шести українських Цілей розвитку тисячоліття. По закінченню всього процесу перегляду ЦРТ в Україні, уряд України, спільно з Програмою розвитку ООН, переглянуть та визначать для себе оновлені індикатори розвитку по кожній з означених Цілей до 2015 року.