Дані опитування проведеного Держкомстатом засвідчили, що посадові особи, урядові та громадські організації досить часто не обізнані про наявність ґендерної статистики, що їм необхідна для розробки стратегічних програм та планів. Саме тому "Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні" (спільний проект Програми розвитку ООН та Європейського Союзу) спільно з Державним комітетом статистики України ініціювали проведення семінарів з використання ґендерної статистики.

Перший з таких семінарів був проведений в Одесі. Його слухачами стали працівники управлінь та відділів обласної, міських та районних  державних адміністрацій, представники неурядових організацій та інші фахівці, що в своїй діяльності використовують статистичні дані.

Лариса Кобелянська, координатор "Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні", у своєму вступному слові зазначила, що гендерна статистика є ключовим фактором розробки державної гендерної політики. Саме за допомоги статистики, можна оцінити становище жінок і чоловіків, виявити наявні проблеми. Проаналізувавши статистичну інформацію розробляється відповідна політика, а згодом проводиться черговий аналіз оновлених статистичних даних, які дають можливість оцінити ефективність прийнятих управлінських рішень.

«Тому, надзвичайно важливо, щоб користувачі статистики, які розробляють державну або ж регіональну гендерну політику могли якомога ефективніше використовувати гендерну статистику», - підкреслила Лариса Кобелянська.

Ірина Калачова, директор департаменту статистики послуг Держкомстату України, ознайомила учасників семінару з історією становлення гендерної статистики в Україні та сучасною інформаційною базою гендерної статистики. Ірина Калачова повідомила, що українська гендерна статистика формувалась з врахуванням положень Пекінської Платформи дій (документ, що був прийнятий під час Четвертої Всесвітньої конференції жінок у Пекіні, Китай у 1995 році) та пріоритетів Дорожньої карти Європейського Союзу.

Ірина Калачова повідомила учасникам семінару, що органи державної статистики України здійснюють збирання, розроблення, узагальнення та оприлюднення даних за 20 галузями статистики та за 194 формами державних статистичних спостережень.

Показники з розподілом за статтю особи, які є основою для розроблення гендерної статистики, містяться у 24 формах державних статистичних спостережень (12% від загальної кількості форм). Також, за словами директора Департаменту, Держкомстат співпрацює із 39 міністерствами та відомствами та отримує від них інформацію за 302 формами адміністративної звітності, з яких 75 (25% від загальної кількості) містять показники із розподілом за статтю.

Ірина Калачова розповіла про взаємодію українських органів статистики з Європейскьою економічною комісією ООН та повідомила, що база даних ЄЕК ООН містить 73 індикатора, які згруповані за 9 рубриками. В Україні в даний час здійснюється збирання, розроблення та узагальнення 48 індикаторів з цього переліку. (Детальний перелік індикаторів ви можете знайти у презентації Ірини Калачової http://gender.undp.org.ua/stat.zip)

При детальному вивченні відсутності 25 індикаторів в національній статистичній базі, їх можна умовно розділити на 3 групи.

Невідповідність національних та міжнародних методологічних підходів щодо опрацювання результатів статистичних спостережень (оброблення та узагальнення даних);

Відсутність показника із розподілом за статтю в державних статистистичних спостереженнях або адміністративних звітах (в цілому показник, що характеризує певне явище розробляється, відсутнє його розподілення  за статевою ознакою);

Відсутність в країні статистичних спостережень для збирання показників, що характеризують окремі соціально-економічні явища.

Олександр Рудич, начальник відділу моніторингу соціальних програм та одноразових обстежень Держкомстату України, представив результати опитування українських користувачів гендерної статистики.

Олександр Рудич зауважив, що документи Статистичної комісії ООН та ЄЕК ООН підкреслюють ключову роль користувачів у визначенні змісту програм ґендерної статистики, а також необхідність розроблення різних шляхів взаємодії з користувачами.

Саме для забезпечення врахування потреб користувачів ґендерної статистики, було здійснено зазначене анкетне опитування.

Учасники опитування: 15 % респондентів чоловіки, 85 % - жінки. Близько 50% опитаних мали вищу освіту, а 52 % вищу з науковим званням. За сферами діяльності респонденти розподілились наступним чином: виконавча влада – 15 %, громадські організації – 24 %, наука та освіта – 61 %.

Оцінюючи систему інформаційного забезпечення ґендерної політики 40% респондентів обрали оцінку задовільно, 33 % - незадовільно, 18 % - погано, важко відповісти і лише 9 % - добре.

Майже 80% (76%) респондентів використовують ґендерну статистику для формування концепцій, стратегій, програм; 64 % - при проведенні узагальнень, оцінок; 33 % - для оцінки соціального стану регіонального розвитку; 30 % - для оцінки ефективності діяльності органів виконавчої влади.

Серед найбільших недоліків організації ґендерної статистики були названі наступні: відсутня єдина методологічна основа державної статистичної та адміністративної звітності з питань ґендерної статистики (24%), не адаптовано показники ґендерної статистики в Україні відповідно до міжнародних стандартів (18%), не створена вітчизняна модель ґендерної статистики (18%).

Щодо шляхів спрощення отримання статистичної інформації найбільшу оцінку отримали наступні шляхи: Інтернет (84,8%) та поширення продажу (51,5%).

Олександр Рудич підтвердив, що все більше користувачів статистичної інформації віддають перевагу не офіційним друкованим виданням, а електронним документам. Характерною ознакою останнього десятиріччя стало також використання мережі Інтернет для забезпечення вільного доступу користувачів до інформації. В органах державної статистики  створено канали оперативного доступу до підсумків державних статистичних спостережень і базових вибіркових обстежень.

Також Олександр Рудич запевнив, що доступність та зрозумілість інформації забезпечується проведенням семінарів та нарад з питань державних статистичних спостережень, вибіркових обстежень населення з користувачами даних – представниками органів законодавчої, виконавчої влади, громадських організацій, профспілок, наукових та навчальних закладів, міжнародних організацій, засобів масової інформації.

Для поширення ґендерної статистики на національному та міжнародному рівнях необхідно, з одного боку, розробити стратегії маркетингу з метою інформування потенційних користувачів, а з іншого боку, забезпечити наявність у користувачів матеріалів з ґендерної статистики та використання їх користувачами. 

Олександр Рудич представив презентацію «Ґендерний портрет України», в якій ознайомив учасників з вибірковими даними щодо становища жінок і чоловіків в Україні.

Під час другого дня роботи, учасники семінару виконали низку вправ з визначення проблематики, та індикаторів, необхідних для розробки програм.

Також увазі учасників було представлено основні статистичні дані щодо становища жінок і чоловіків в Одеській області – відповідну презентацію зробила Олена Федотова, начальник управління статистики праці Головного управління статистики в Одеській області.

Наприкінці семінару учасники визнали, що за вміння аналізувати, суха наука статистика перетворюється на надзвичайно цікаву царину найактуальніших даних. А представники управлінь обласної державної адміністрації визнали, що вони не знали про наявність деяких показників, яких їм дуже бракувало в роботі.

Лариса Кобелянська подякувала всім учасникам за активну роботу та висловила сподівання, що завдяки новим знанням вже найближчим часом можна очікувати на новий рівень розробки стратегічних соціальних програм в області.

Подібні семінари вже найближчим часом будуть проведені в Харківській та Хмельницькій областях.

Для детальнішої інформації звертайтесь до Миколи Ябченка за тел.: (044) 569 40 75, mykola.yabchenko@undp.org.ua .